Самодостатня і адаптована людина

Частіше думають, що це людина, яка має роботу, родину, або інші якісь блага. Але ж ця людина може мати все, але і бути незадоволеною всім. Бо вона так і не зуміла адаптуватися у цьому світі.

Адаптована людина, це в першу чергу людина, яка вміє приймати оточення таким, яке воно є. Вміє під нього підлаштовуватись. Але тим самим завжди бути собою не гублячи своєї ідентичності. 

Вона вміє підлаштовуватись під труднощі, під випробовування. Та достойно і без паніки виходити із складних ситуацій.

Обережно! Ощадбанк і їх брехня

Центральне відділення Ощадбанку в Мелітополі намагається обманним шляхом накинути кредитні кайдани на своїх клієнтів.

Хочу поділитися власним досвідом, який відбувся буквально кілька днів тому. Може він комусь допоможе не потрапити у капкан менеджерів державного банку України.

Кілька років тому в Ощадбанку я оформила кредит. Сума невелика, відсоток від неї майже не помітний, тож не квапилась його закривати.

Але подзвонили з банку і сказали, що по кредиту в них відбулися деякі зміни. І що той кредит, який в мене був з більш вигідними відсотками припиняє своє існування. І автоматично мене переведуть на інший ліміт, з іншими правилами.

Тож не довго думаючи, я вирішила його закрити.

Поклала необхідні кошти на свій рахунок і поїхала до центрального відділення Ощадбанку в Мелітополі.

Українці з Китаю

Ще ніколи в житті мені не снився Китай. А тут на днях наснився разом з китайцями. Це говорить про те, що вже занадто багато інформації навколо них.

Але не про це хотіла написати.

А про вчорашню епопею, яка розгорілася навколо приїжджих з Уханя українців і деяких іноземців. 

У Нових Санжарах, куди привезли евакуйованих, перекривали дороги, палили шини, билися з поліцією. Таким чином нібито місцеві намагалися зупинити в'їзд хвороби.

Не буду тут використовувати назву хвороби, яку і так всі знають, і через яку паляться ці шини. Бо і без мене занадто багато уваги і енергії направлено у бік цього вірусу. А я вірю, що чим більше уваги, то і більше воно примножується.

Земельний кодекс в Україні – це нескінченне свято бандитів

Вже немає сил дивитися новини з мітингами «Проти продажу земель». Кожного разу, як бачу щось подібне на ТБ, відразу вимикаю.

Мені цікаво, чи є на мітингу хоча б одна людина, яка має пай землі і не хоче його продавати?

Та яке ви маєте право вирішувати за іншу людину, що йому робити зі своєю власністю? Чи ви знаєте, хто ці власники паїв?

Так я вам розкажу, це зазвичай бідні люди. Бідні, бо обдурені. Для цих людей продаж землі є чи не єдиною можливістю вийти з убожіння.

Магазин «Медтехніка» в Мелітополі. Шарлатанство чи рулетка на вдачу?

Якось на днях вирішили ми придбати мамі тонометр автомат. Механічний вже був, але хотілося щось легше і простіше у використанні. Щоб на кнопку натиснув і вже є результат. Багато передивилась інформації у пошуках надійного і якісного. Але так і не визначилась, бо «кожна жаба вихваляє своє болото».

Тож побачила лише один розумний вихід, це піти до спеціалізованого магазину медтехніки, де є свій майстер, і там з ним порадитись. Хто ж як не він має знати, що найкраще.

Сам майстер виявився привітний, порадив тонометр фірми «Microlife». Але наскільки він компетентний і чесний, судіть самі. Я лише напишу свій досвід.

Рецензія на фільм: «Термінатор:Фатум»

Про що фільм, думаю, що більшість і так знає, тож деталі сюжету обмену. А враженнями від перегляду поділюся.

Відразу скажу, що не фанат бойовиків. Пішла на фільм за компанію з друзями. Але перші частини «Термінатора» все ж таки в далекому минулому дивилася. І в принципі думала, що готова до перегляду. Тим паче, що зараз дуже круто і яскраво знімають фільми. І деколи не типові для мого смаку жанри, мені виявляються до вподоби. Тож вирішила, що і цього разу буде так само. Все ж таки це не фільм жахів, який не сприймаю навіть у найгарнішій обкладинці.

Відкриття чергового «чорного» АТБ в Мелітополі

Сьогодні, майже біля мого будинку, на вул.Ломоносова, було відкрито супермаркет «чорний» АТБ. Хоча він і не перший в місті, але потрапила до такого вперше. На саме відкриття, яке було о 10.00, ми трохи запізнилися. Тож в сотню щасливчиків, які отримали книгу рецептів «Ектор Хіменес-Браво», ми не потрапили. Тим паче, як виявилось пізніше, наші винахідливі мешканці писалися в чергу заздалегідь. Тож людей, як зрозуміло було дуже багато.