Раніше, восени, зібравши врожай, починали гуляти
весілля. Наймасовіша пора шлюбів розпочиналася зі свята Покрови і тривала до
початку Пилипівки (28 листопада). В Україні і досі дотримуються цієї давньої
традиції справляти весілля після Покрови. Тож саме зараз, ще триває пора
весіль. І з цього приводу навіть є українське прислів'я: «Покрова накриває
траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем.»
Деякі звичаї, традиції, обряди передаються нам від
покоління до покоління. Але дещо з часом осучаснюється, або зовсім зникає. Як
наприклад «обряд комори» (звичай першої шлюбної ночі), який існував до ХХ ст.
Цей звичай полягав у тому, що в день весілля, перед першою шлюбною ніччю,
наречену відводили у комору свашки, де роздягали її, і прискіпливо оглядали, чи
ніде немає захованої крові, або ріжучих предметів. Якщо нічого не знаходили, то
одягали на молоду білу нову сорочку, клали її у ліжко та приводили нареченого.
Після завершення обряду сорочку молодої виносили на загал гостям, як доказ
цнотливості. Сучасній людині такий звичай буде здаватися варварським, мабуть
тому він і зник.
Але цікаво зазирнути не в минуле, а в наше сьогодення
і подивитися на весілля наших часів. І для цього завітаємо до молодих сімейних
пар з Західної України і з міста Мелітополя.
Деякі етнографи стверджують, що кожен регіон України
має свої особливі звичаї і обрядовості, але дещо з них об'єднує всіх. Пропоную
читачам самостійно розшукати міст сполуки в матеріалі.
