Нарешті прочитала чотири томи роману Ромена Роллана «Жан-Крістоф». Це був нібито якийсь подвиг. Частина великого окремого життя. Зараз ви зрозумієте,
чому так кажу.
Бо бувають книги, які читаються дуже швидко і легко. А
бувають такі, що можна порівняти з атракціоном веселі гірки. Спочатку ти нібито
їдеш спокійно, повільно, а потім різко підіймаєшся вгору, де у тебе від
адреналіну виділяється гормон радості. А потім ти знову йдеш до низу і вже
повільно крокуєш, якийсь проміжок часу. Саме такі різні відчуття були в мене
упродовж всього роману. І саме книгу «Жан-Крістоф» я би порівняла з таким
атракціоном.
