Мир чудес

В детстве мы не нуждались в чудесах, как нуждаемся во взрослой жизни. Для нас каждый день был уже чудом. Весь мир был чудом и у наших ног.

А во взрослую жизнь, мы не можем пустить чудеса, из-за слабой веры в них. Вернее можем, но нам сложнее это сделать.

И у взрослых чудеса другие, они более волшебные. Потому что только настоящее волшебство может вернуть нас тот в мир чудес.

А в детстве этот мир более спокойный, но огромный и всепоглощающий. И чудеса там не такие явные, как у взрослых. Потому что в детстве ты в этом не нуждаешься, ты просто наслаждаешься их гармонией и светом.

Чудеса имеют разные формы проявлений. Верь в них! И замечай.

Ибо «По вере вашей да будет вам». (Мф.9.29)

Самодостатня і адаптована людина

Частіше думають, що це людина, яка має роботу, родину, або інші якісь блага. Але ж ця людина може мати все, але і бути незадоволеною всім. Бо вона так і не зуміла адаптуватися у цьому світі.

Адаптована людина, це в першу чергу людина, яка вміє приймати оточення таким, яке воно є. Вміє під нього підлаштовуватись. Але тим самим завжди бути собою не гублячи своєї ідентичності. 

Вона вміє підлаштовуватись під труднощі, під випробовування. Та достойно і без паніки виходити із складних ситуацій.

Мрія

Коли ти думаєш про мрію, то уявляєш самі задоволення, ейфорію. Але мрія не така вже і лагідна, як ми її вимальовуємо. Вона дуже сильно вибаглива.

Мрія – це багато праці, випробовувань, терпіння, розчарувань, іноді сліз і бажання все кинути. Мрія може здатися жорстокою. Але насправді, це не так.

Кажуть, що за все треба платити. То може і за неї теж?

А у підсумку всіх негаразд, які супроводжують мрію, ти нібито маєш бути нещасним. Але ти безмежно щасливий. Бо вона поруч! Вона, це ти, а ти, це вона. А більшого тобі і не треба.

Ніщо так не наповнює тебе до країв, як твоя мрія. 

І попри все ти будеш з нею щасливим.