середу, 6 травня 2020 р.

Продовження кредитної епопеї в Ощадбанку. Або, як з боєм закривала кредит в державному банку України



Початок цієї історії в матеріалі під назвою «Обережно! Ощадбанк і їх брехня».

Я ж наївно думала, що мене кілька днів і кредитний ліміт на моїй карточці зникне. Але через 10 днів він був на тому самому місці.

А тут ще і строк дії моєї картки, на якій отримувала особисті кошти, мав закінчитися. І мені нібито мали автоматичні надіслати нову у відділення банку за місцем проживання. Але її там не було. Та таке в них часто буває, що забувають відмітити, куди надсилати картку і вона лишається у центральному відділенні. Минулого разу було так само, я кілька разів їх просила виправити помилку. Але «як об стіну горохом».

А ще працівник банку сказав, що якщо я зараз захочу, щоб мені її переслали, то з мене спишуть кошти за таку послугу. Хоча раніше, це було безкоштовно.

Тож вирішила не чекати і поїхати до центрального відділення. Тим паче, що хотіла закрити вже питання з кредитом.

Щоб отримати нову картку в касі, треба було відвідати їх менеджера. Поки вона копирсалась у базі даних, я мимохідь вирішила запитати про свій кредитний ліміт, який чомусь ніяк не зникав. І тут почалася та сама пісня, яку вже минулого разу чула – що його списати не можна. Я ж писала заяву на відмову від нього, - казала я. А вона мені, що це тільки обнуління суми.

А потім додала, - То ви відмовляєтесь від кредитної картки? Я сказала, що так. Вона протягнула мені чистий аркуш, для ще однієї заяви. Але вже на ім'я їх головного. У заяві треба було зазначити, що відмовляюся від кредитної картки і вказати причину свого рішення. Уявляєте, я ще маю це пояснювати?

Моя причина була така: «Бо не потребую кредитних коштів».

Після чого вона почала сканувати мої документи: ідентифікаційний код і кожну сторінку паспорта. Для чого це робилося, я так і не зрозуміла. У базі ж і так мають бути мої дані. Але то таке, вже не так важливо, хай колекціонують.

Поки вона все це робила, я вирішила достукатися до її совісті і попросила, щоб вони не казали своїм клієнтам, що в них не можна закрити кредит. Щоб не обманювали людей. А вона, нібито нічого і не відбувається, – в очі продовжує казати, що не можна закрити. Хоча оформлює мою відмову. Ілюзорний світ.

Але ж на «Гарячій лінії» кажуть, що можна, - говорю я. А вона, що там вам і не таке скажуть.

Та зазначу, що саме завдяки їм мені і почали оформлювати відмову!

Але менеджери мелітопольського відділення Ощадбанку, ледь не називають працівників «Гарячої лінії» дурнями.

Чи може працівники мелітопольського відділення думають, що володіють гіпнозом?)

В результаті я все ж таки досягла бажаного. І позбулася кредиту. Тож хай мій досвід буде комусь наснагою і вірою в те, що хоч і морально це не легко зробити, та на практиці це реально на 100%.

Немає коментарів:

Дописати коментар