Ми нібито ляльки у дорослих руках

Кожного ранку прагну почути хоча б якусь інформацію щодо змін бюджетного кодексу у рамках бюджету-2020. Де нібито мали вирішити проблеми з тарифами і наданням субсидій. Але українські ЗМІ мовчать. Жодного слова з уст, коли все це буде розглянуто.

Замість цього нашому люду підкинули чергову «качку», яка замулює не тільки очі але і свідомість.

У 2018 році така «качка» була у вигляді гейпорадів. І так само після нових нищівних правил отримання житлових субсидій. Тож зараз ситуація дублюється. Зміни з приводу субсидій так само направлені не в кращий бік. А підкинута «качка» вже у вигляді нібито здачі українських позицій на воюючій території. Звичайно я можу помилятися, але для мене ця вся «капітуляція» нібито тимчасово надута велика кулька, яка рано чи пізно лусне. І нічого від неї не лишиться. Окрім злості і втрачених сил. Та пустого гаманця. Просто комусь треба було її надути.

Той хто живе не в Україні, може подумати, - ой, чи не проблема, субсидія, тарифи. Але саме через це більша частина українців і виїхала за кордон. Бо тарифи нині просто космічні. Хоча і в космосі мабуть були б дешевші.))) За Зеленського голосували ж не через його молодість і гарні очі, чи гарний гумор, а саме через те, що першочергово він обіцяв вирішити проблеми з тарифами.

Та поки ми бачимо лише крок назад. Тарифи мало того, що не знизили, так ще і хочуть знизити кількість субсидіантів. І все це не шляхом збагачення, а шляхом збіднення.

Але, кажуть, надія є! Що нібито бюджет-2020 ще переглянуть.Тільки коли, невідомо і не чутно.

А тим часом по всім новинам - «Ні, капітуляції».

Та чому ж не «Ні, зубожінню, Ні бідності»?

Ніколи не мала пана на землі. І коли мене питали, чи є в мене ідеал, якому я б хотіла наслідувати. Завжди казала, що серед людей немає. Бо всі люди неідеальні у всіх є свої недоліки.

Тож будь який начальник, або високопосадовець, чи депутат, або Президент, для мене лише звичайні люди. І той самий Президент, для мене лише інструмент для кращого життя. Як би це грубо не звучало. Але повагу треба заслужити вчинками. Ні одним вчинком, а багатьма, щоб ти був впевнений, що ця людина на краще. Тоді він стає вже не тільки інструментом, а і людиною яку хочеться поважати.

Наш новий Президент України ще замало часу пробув на своїй посаді. І щось однозначно казати зарано. Та часу в нього, на жаль, вже не так і багато. Зміни потрібні сьогодні. Бо на носі зима і опалювальний сезон.

А «качок» ми вже наїлися до схочу, тепер вже хочеться грітися.

Вкрай важливо, щоб українці були пильними і не впадали у забуття під фейковими «кульками».